Фітосанітарний стан посівів сільськогосподарських культур, плодових дерев та кущів

Головне управління Держпродспоживслужби  інформує про початок заселення площ озимої пшениці щитниками-черепашками.

Крім клопа шкідлива черепашка зустрічається черепашка маврська, черепашка австрійська, та щитник гостроголовий або елія гостроголова. За чисельності 0,1 екз./м² у зв’язку з пониженням температури клопи перебувають у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту. При підвищенні температури повітря розпочнеться активне живлення клопів соком рослин. Пошкодження стебел клопами перед виколошуванням призводитиме до білоколосості й зменшення маси зерна.

Необхідно постійно тримати під контролем посіви зернових культур, щоб не допустити масового пошкодження культур та втрат уражаю. За перевищення порогу шкодочинності на озимих зернових культурах у фазу трубкування – 2 особини імаго на кв.м., на ярих зернових культурах (фаза кущіння) – 3-4 особини на кв.м. застосовують інсектициди дозволені для використання в Україні.

Також звертаємо увагу, що розпочався масовий вихід на поверхню, піший хід та заселення сходів цукрових буряків звичайним буряковим довгоносиком. Шкідники у доброму фізіологічному стані, статевий індекс нахилений у бік самиць. Літ шкідника відбувається за температури повітря 15 – 20 С, низькій вологості повітря (до 50%) та слабкому вітрові. Літають жуки зазвичай з 11 до 16 годин на висоті до 4 метрів.

Для зменшення ризику масового пошкодження рослин необхідно  негайно провести обкопування бурякових полів і бурячищ ловчими канавками, розкласти отруєні принади. При ЕПШ звичайного бурякового довгоносика 0,2 – 0,3 екз./м² провести хімічні заходи захисту рослин препаратами дозволеними для використання в Україні.

Загрозу для плодових дерев та кущів у період розпускання бруньок становлять садові довгоносики (сірий, бруньковий, яблуневий квіткоїд), трубковерти (букарка та казарка).

Вихід садових довгоносиків із місць зимівлі розпочався і триває їх розселення.

Інститутом садівництва НААНУ встановлено, що за температури повітря 10-12°С один жук брунькоїда здатен за добу пошкодити понад 50% бруньок на саджанці. Букарка шкодить наколюючи бруньки, а згодом бутони та листки, казарка – вигризає бруньки з середини, згодом пошкоджує листя, пагони, бутони та зав’язь. Не меншу загрозу для багаторічних насаджень становлять і молі (листомінуючі – горностаєва та яблунева, листовійки – розанова). Вихід гусениць яблуневої молі з-під щитків відбуватиметься за суми ефективних температур 160°С (нижній поріг 12°С). За середньодобової температури повітря понад 11°С на початку цвітіння яблуні відбуватиметься літ метеликів мінуючої молі. Гусениці розанової та інших листокруток відроджуватимуться за суми ефективних температур 70°С (вище 10°С). Значної шкоди, особливо молодим деревцям завдають кліщі: бурий та червоний плодові, звичайний павутинний, глодовий. Всі рухомі стадії кліщів живуть на нижньому або верхньому боках листків, а звичайний павутинний – тільки на нижньому та утворює павутину. За період вегетації, залежно від виду, кліщі розвиваються в 7-8 генераціях. Вони заселяють всі плодові, але віддають перевагу яблуні. Розвитку кліщів сприяє тепла та суха погода. Розвиток червоного і бурого плодових кліщів розпочнеться під час відокремлення бутонів.

На початку розпускання бруньок зерняткових порід проти жуків сірого брунькового довгоносика, квіткоїда, гусениць білана жилкуватого, золотогуза, листокруток, яблуневої молі, парші, борошнистої роси проводять обробки препаратами дозволеними для використання в Україні.