Насіння ріпаку

Ріпак озимий є високорентабельною масляного культурою, саме тому так цікавий сільськогосподарським виробникам.

Найбільш поширене застосування має технічної, продовольчої та кормової галузях.

Спектр застосування настільки широкий, що виділимо тільки важливі з них. Виготовляють з ріпаку, в першу чергу, масло, яке не поступається оливковому. А також переробляють на біопаливо, що дозволяє знизити навантаження на екосистему. Зелену масу, сіно і трав'яне борошно застосовують в тваринництві. Ріпак ще до того ж відмінний медонос: з 1 га квітучих рослин можна отримати до 90 кг меду.

Насіння озимого ріпаку у своєму складі мають: масло – 40-45 %, білки – 21-27 %, клітковина – 6-7 %, фосфоліпіди – 0,2-1,2%, тіоглікозіди (гликозинолаты) – 0,5-6,0% (залежить від сорту), ерукової кислоти – до 50%, у нових сортах воно знижено до 0-сліди.

Ріпакова олія є джерелом незамениміх поліненасичених кислот, а саме лінолевої (21%) та ліноленової (до 9%).

Зелена маса озимого ріпаку цікава в тваринництві завдяки високим кормових показниками. Так, 100 кг зеленим маси містить 15,7 кормових одиниць і 3 кг перетравного протеїну. Також містить аскорбінову кислоту, каротин, характеризується соковитістю, хорошою перетравність, калорійністю і малим вмістом клітковини. З мінеральних речовин містить (1 кг): Ca – 2,58 м, P – 0,75 м, Mg – 0,28 м, S – 0,96 г, Na – 0,23 г, ДО – 4,46 м, Cl – 0,75 р.

Цінні і побічні продукти, які отримують після вилучення олії: макуха і шрот. Макуха містить білок (37 %) і жир (10 %), 1 кг макухи прирівнюється до 1 кормової одиниці. Шрот озимого ріпаку не поступається іншим джерелами рослинного білка за кількістю амінокислот та їх кількості. Але зі шротом необхідно бути обережним, адже він містить ерукову кислоту, яка є токсичною речовиною для молодняку жуйних тварин, а також сірку. Тому кількість ріпакового шроту в комбікормах не повинно перевищувати 5 %.

При виборі гібриди озимого ріпаку необхідно враховувати зимостійкість, біологічні особливості, стійкість до хвороб і стресових умов вирощування.

Купити ріпак озимий з широкого асортименту гібридів компаній-виробників, наприклад, NPZ-Lembke (Лембке), Pioneer (Піонер) та ін. – не складе проблем! Адже кожна компанія в своєму портфоліо має гібриди для індивідуальних умов кожного з фермерських господарств.

Важливий момент при посіві озимого ріпаку – точно визначити термін посіву відповідно до умов, що склалися, а також характеристиками гібрида. Гібриди, які підходять для раннього строку сівби, не схильні до переростання, а ті, що можна сіяти пізніше – встигають увійти в зиму в необхідній фазі розвитку.

Озимий ріпак Лембке: для ранніх строків сівби – Абакус, Ксенон, Трумпф, Траст КЛ, Турі; для пізніх строків – Атора, Шерпа, Мерседес, Шрек, Гару, Вісбі, Рохан, Куга.

Озимий ріпак Піонер: для ранніх строків сівби – PR 44 D 06; ранні і середні – PR 44 W 22, PT 234, PX 125 CL, PX 111 CL; середні – PT 248; середні і пізні – PR 46 W 21, PR 45 D 05, PT 228 CL, а також на ті, які підходять для висіву в ранні, середні і пізні строки – PR 46 W 20, PX 113, PR 45 D 03, PT 200 CL.

Для гібридів, у яких широкий діапазон строків сівби, необхідно проводити коригування густоти посіву згідно рекомендацій виробника.

І пам'ятайте! Успіх вирощування озимого ріпаку криється в підборі оптимального попередника, суворе дотримання норм і термінів висіву, внесення добрив і регуляторів росту, застосування фунгіцидів, інсектицидів та гербіцидів.