Кошик
196 відгуків
promo_banner
+380 (67) 520-14-01
+380 (50) 678-64-80
+380 (67) 220-29-19

Епізоотична ситуація: шкідники наступають

Епізоотична ситуація: шкідники наступають
 
Соя

Сою заселяють та пошкоджують гусениці акацієвої вогнівки, чортополохівки, осередково лучного метелика, попелиці, трипси, павутинний кліщ. Комахами пошкоджено 2-10, макс. 20% рослин. Зокрема павутинний кліщ активно розвивається в Херсонській області. У Новоселицькому районі Чернівецької області виявлено осередки підвищеної шкідливості совки-гамми, яка в середньому ступені пошкодила 20-50% рослин у слабкому ступені. Пероноспорозом, церкоспорозом, септоріозом, фузаріозом, аскохітозом, уражено 1-5% рослин. Подекуди у господарствах Закарпатської, Львівської, Чернівецької областей церкоспорозом та аскохітозом вражено близько 8-15% рослин.

Кукурудза

Повсюди у посівах кукурудзи триває літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання ними яєць (0,1–2 кладок на рослину), у степових областях відродження та живлення гусениць, якими заселене 3-20% обстежених площ пошкоджено до 8% рослин за чисельності 0,3–0,5 макс. 2 гусениці на кожну (Херсонська обл.). При вологості нижче 30% з підвищеною температурою понад 30ºС більшість яйцекладок гине. Злаковими попелицями заселене 20-80% площ, 4-15% рослин у господарствах Миколаївської області.

Для обмеження шкідливості стеблового (кукурудзяного) метелика на початку та під час масового відкладання яєць варто проводити випуск трихограми з нормою 50-100 тис. самиць, знищення бур'бур'янів та квітучих нектароносів. За наявності понад 18% рослин з яйцекладками або 6-8% рослин з гусеницями стеблового метелика та бавовникової совки І-ІІ віків посіви обприскують дозволеними до використання інсектицидами.

 

Горох
У посівах гороху продовжується пошкодження бобів гусеницями горохової плодожерки та личинками горохового зерноїда, які в допороговій чисельності заселили 5-15% рослин. У Миколаївській області спостерігається масове заселення горохова попелицею. Шкідника обліковують на 50-100% площ, де відловлюється по 200-230 особин на 10 п. с. Рослини продовжують хворіти на аскохітоз, антракноз, кореневі гнилі, пероноспороз.

 

Цукрові буряки

Посіви цукрових буряків заселяються листковою буряковою попелицею, яку виявляють на 3-15% рослин, переважно з країв полів. У центральних областях рослини буряків заселяють та пошкоджують бурякові блішки, мінуючи мухи, щитоноска. Триває живлення амарантового стеблоїда (Полтавська обл.), де ним за середньої чисельності 0,05 екз. на кв. м пошкоджено 3,5% рослин у слабкому ступені. Осередково шкодять листогризучі та підгризаючі совки.

У Лісостепу та Поліссі на посівах цукрових буряків триває розвиток церкоспорозу, де ним уражено 1-5% рослин (Волинська, Івано-Франківська, Хмельницька обл.). На кормових та столових бурячки поширення хвороби проходити інтенсивніше в приватному секторі. Подекуди виявлені осередки рамуляріозу. Для запобігання негативного впливу церкоспорозу на цукристість буряків, за наявності 3-5% рослин, необхідно оздоровлювати посіви дозволеними до використання препаратами.

 

Соняшник
У посівах соняшнику продовжують розвиватись сисні шкідники (геліхризова попелиця, клопи, осередково трипси), якими заселене 3-15, макс. 20-50% рослин (Луганська, Сумська, Херсонська обл.). У Степу рослинам культури завдають шкоди гусениці акацієвої вогнівки, у Луганській області соняшникова шипоноска. Подекуди завдають шкоди гусениці совок, лучного метелика, саранові, якими в допороговій чисельності пошкоджено 1-5% рослин. На 5-70% обстежених площ септоріозом уражено 2-12% рослин, пероноспорозом — 2-18%, фомозом — 1-5, макс. 12%, (Кіровоградська обл.), іржею — 1-7% (Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська обл.) альтернаріозом — 4-8%.

 

Картопля, томати, баклажани

Скрізь у плантаціях картоплі, томатів, баклажанів масово розвивається колорадський жук (чисельністю 1-5 імаго та 3-42 личинки різних віків). Розвиток фітофторозу, альтернаріозу на картоплі та томатах відмічається в усіх зонах вирощування (охоплено 3-45% рослин). Вірусною мозаїкою та скручуванням листя ураження 6% картоплі. Повсюдно рослини капусти потерпають від капустяних совок (1-12% рослин), молі (3-45%), біланів, попелиць, хрестоцвітих блішок (2-26%). У господарствах Лісостепу триває розселення білокрилки, якою заселене 17% рослин у середньому ступені.

Повсюди рослини огірків потерпають від баштанної попелиці, тютюнового трипса, у західних та центральних областях на 1-8% рослин проявилися ознаки антракнозу, бактеріозу, пероноспорозу. Рослинам цибулі суттєвої шкоди завдають личинки цибулевої мухи, досить інтенсивного поширення набув пероноспороз. На моркві відмічено шкідливість морквяної мухи. В степу, подекуди Лісостепу відмічається літ іншого покоління лучного метелика, інтенсивність 1-3 екз. на 10 кроків (Запорізька, Луганська обл.). Також продовжується живлення гусениць лучного метелика І-го покоління. У посівах соняшника та кукурудзи (переважно крайові смуги, забур'янені) виявляються за чисельності 0,5–1 макс. 2 екз. Моніторинг за розвитком шкідника продовжується, насамперед це стосується забур'янених посівів просапних та овочевих культур, які межують з містами резервації шкідника.

Погодні умови початку липня (температура повітря 25–35 С), поки не сприяють утворенню осередків високої чисельності та шкідливості гусениць ІІ покоління.

 

Саранові (стадні — італійський прус) та нестадні (кобилки, коники, інші), розвиваються здебільшого у багаторічних травах, пасовищах, балках, заплавах річок, в крайових смугах просапних культур степових та деяких лісостепових областях. Чисельність нестадних видів становить 0,2–3, макс 5-10 (Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Миколаївська обл.) екз. на кв. м, італійського пруса 0,5–2 екз. на кв. м. За віковим складом личинки ІІІ-V віку, видовим складом: кобілка блакитнокрила становила 27%, кобілка темнокрила — 24%, хрестовичка мала — 24%, кобілка чорносмугаста — 25%, поодинокі екземпляри італійського пруса. Скрізь продовжується літ листогризучих совок (бавовникової совки, С-чорне, городньої, люцернової, інших) та підгризаючих совок. Переважно гусеницями бавовникової та совки-гамми на посівах сої, кукурудзи, технічних та овочевих культур, багаторічних трав пошкоджено 1-10% рослин. У садах плоди зерняткових порід пошкоджують гусениці яблуневої плодожерки (2-8, макс. 34% плодів у приватному секторі), кісточкових — пильщики, личинки вишневої мухи. У південних областях Степу триває літ яблуневої плодожерки (ІІ-го покоління). Плодові насадження хворіють на паршу, борошнисту росу, плодову гниль, кокомікоз, клястероспоріоз. На виноградниках триває шкідливість гронової листокрутки ІІ покоління. Продовжують шкодити кліщі. Подальшого поширення набула мілдью, якою уражено 3-15% кущів, 2-7% листків, у Закарпатській, Одеській та Херсонській областях. На сприйнятливих європейських сортах осередково поширений оїдіум, уражені хворобою 2-7% кущів, 1-6% грон. У Закарпатській області вогнищами розвивається чорна гниль, чорна плямистість. В господарствах постійно здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.

Інші новини

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner