Кошик
178 відгуків
promo_banner
+380 (67) 520-14-01
+380 (50) 678-64-80
+380 (67) 220-29-19

Ви маєте це знати! Від чого гинуть бджоли: розслідування дають несподівані результати

Ви маєте це знати! Від чого гинуть бджоли: розслідування дають несподівані результати

Втім, заступник директора Інституту екогігієни і токсикології ім. Медведя Олександр Кравчук представив результати минулорічних досліджень, які по-новому проливають світло на причини масової загибелі бджіл. Отже, щоб виставити комусь претензії у загибелі бджіл, перш за все потрібно, щоб пасіка існувала не тільки на ділі, в й на папері, тобто була зареєстрованою. Так само офіційно, тобто, з укладенням і реєстрацією договорів оренди, повинен працювати сільгоспвиробник – щоб можна було точно встановити користувача ділянок у радіусі польоту бджіл. Далі необхідно відправити загиблих бджіл (підмор) на аналіз. За широтою спектру виявлення токсичних речовин на території України і всього колишнього СРСР не має рівних Інститут екогігієни і токсикології в Києві, лабораторії якого акредитовані за відповідними стандартами ЄС.

 Коли гинуть бджоли, перше, що завдяки численним публікаціям у закордонних ЗМІ приходить на думку як пасічникам, так і стурбованим екологічними проблемами громадянам, - неонікотиноїди. І їх знайшли в підморі. Але! По-перше, з шести випадків, які навів Олександр Кравчук, вони були виявлені лише в двох. А, по-друге, в обох цих випадках їх концентрація була в рази нижчою за смертельну.

Так, у результатах аналізу випадку в Рівненській обл. концентрація клотіанідину в підморі становила 0,0025 мг/кг, тоді як базова летальна доза LD50 (концентрація, за якої за визначений час гине половина популяції) при оральному отруєнні (потраплянні всередину через рот) вища більш як у 10 разів (0,0379), а контактна доза (небезпечна при контакті з препаратом) вища більш ніж у 100 разів (0,439). В одному з трьох зразків, що надійшли з Сумської обл., було знайдено тіаклоприд і тіаметоксам, але знову в безпечній концентрації – нижчій за смертельну відповідно в тисячі і в десятки разів.

В двох з трьох випадків, проаналізованих у Сумській області, знайдено хлорпірифос, нещодавно заборонений в ЄС, що відноситься до класу особливо токсичних фосфорорганічних сполук. Але знову-таки – в концентраціях у десятки й сотні разів меншій, за смертельну. В одному випадку (на Київщині) в підморі виявили піретроїд тау-флювалінат, але доза була в сотні й тисячі разів нижча за смертельну.

Від чого ж загинули бджоли? В 4 з 6 випадків в організмі бджіл було виявлено фіпроніл – інсектицид з групи фенілпіразолів. При цьому в усіх трьох випадках з Сумської обл. доза фіпронілу була приблизно на рівні летальної, а в Хмельницькій – в десятки й сотні разів вищою за смертельну. В інших двох випадках бджоли, вочевидь, загинули не від пестицидів.

Звідки ж узявся фіпроніл? Пасічники в таких випадках завжди звинувачують агрофірми або фермерів, які господарюють поруч. Але, наприклад, в на Сумщині в одному з випадків у рослинах на сусідньому полі сої виявили тільки гербіцид S-метолахлор та інсектицид хлорантраніліпрол, а в посіві кукурудзи – взагалі ніяких залишків пестицидів.

Та найцікавішим, за словами О. Кравчука, був випадок на Хмельниччині. Там завдяки грамотному відбору проб, здійсненому місцевою Держпродспоживслужбою, вдалося відслідкувати всі можливі шляхи потрапляння фіпронілу в організм бджіл. Зокрема, було відібрано зразки не тільки підмору, а й усіх факторів довкілля. В тому числі й протруєного зерна сої з сусідніх полів. І лише аналіз зразків останнього показав набір діючих речовин пестицидів, аналогічний знайденому у загиблих бджіл – фіпроніл, тіофанат-метил та піраклостробін. Як розповів О. Кравчук, подібне поєднання д. р. має тільки один зареєстрований в Україні препарат, і це – протруйник.

Мало хто міг подумати, що бджоли загинули не від інсектицидного обприскування, а від протруювання. Тим не менше, вчені встановили, що під час сівби насіння склалися умови, що сприяли забрудненню протруйником навколишнього середовища. І раніше було відомо, що під час перевантаження і сівби протруєного насіння частина протруйника втрачається і піднімається в повітря разом з пилом. Фахівці агрохімічних компаній нагадують, що за певних умов це може становити небезпеку для здоров’я персоналу, задіяного при перевантаженні або сівбі насіння. Також вони відзначають, що

багато хто нехтує технологіями протруювання або поводження з насінням, які допомагають якомога більшій частині протруйника залишатись на насінні і якомога меншій – надходити в атмосферу.

Минулої ж весни, принаймні в тій місцевості на Хмельниччині, де проводилося розслідування загибелі бджіл, сівба сої проводилася в сухий грунт. Відповідно, за сівалкою здіймалася хмара куряви, насиченої частинками протруйника. Іншими словами, бджоли загинули не через неонікотиноїд, а через суху весну. Цього року в багатьох місцевостях весна знову суха. Тому ризики отруєння бджіл зростають, і про це слід пам’ятати і пасічникам, і сільгоспвиробникам.

Вдалося виявити і джерело надходження фіпронілу на Сумщині. Тут агрофірми вкупі з фермерами виявились абсолютно непричетними: фіпроніл потрапив в організм бджіл з  людських городів. На городи він потрапив, як багато хто здогадався, з базарів. А на базари – з Білорусі. Контрабандою – бо офіційно цей препарат в Україні не зареєстрований. Що не заважало возити його через кордон бізнесменам у дрібному фасуванні.

©Пропозиція - Головний журнал з питань агробізнесу
https://propozitsiya.com/ua/vid-chogo-gynut-bdzholy-rozsliduvannya-dayut-nespodivani-rezultaty

Інші новини

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner