Прилипачі - обов’язкова умова, чи можна знехтувати?
Ключовим завданням сучасних аграріїв – отримати максимальний рівень врожайності з високими показниками якості продукції та гідним рівнем рентабельності. Технологія вирощування сільськогосподарських культур передбачає використання пестицидів, а щоб їх робота була максимально ефективною, рекомендовано використовувати прилипачі або ад’юванти.
Прилипачі та ад’юванти - це спеціальні речовини, які мають властивість покращувати фізико-хімічні властивості бакової суміші та підвищити ефективність дії ЗЗР. Утримувати пестициди чи інші засоби захисту на поверхні рослин, що робить їх більш стійкими до змивання під час опадів чи випаровування.
Давайте розглянемо, чому прилпачі є важливим елементом та які види їх існують.
Чому прилипачі так необхідні:
1. Максимізація ефективності: Прилипачі допомагають розподіляти пестициди та інші хімічні засоби рівномірно по поверхні рослин та сприяють швидкому їх проникненню, забезпечуючи максимальну ефективність внесеного препарту.
2. Стійкість до випаровування: Відмінною властивістю прилипачів є їхня здатність утримувати хімікати на поверхні рослин.
3. Економія ресурсів: Забезпечуючи більш ефективне використання хімічних засобів, прилипачі допомагають фермерам економити ресурси, та зменшувати вплив на довкілля.
Чому ж потрібно використовувати прилипач?
Двудольні та злакові бур’яни мають дещо різну змочуваність поверхі, тому їх поділяють на гідрофільні та гідрофобні (ліпофільні). Гідрофільні рослини – полюбляють воду, тому навіть за умови якщо не буде використаний ад’ювант, то поверхня бур'янів буде дещо краще змочена ніж у ліпофільних рослин. Гідрофобні (ліпофільні) – не люблять воду, рослини її відштовхують, тому їх поверхня змочується гірше.
До гідрофільних належать подорожник, нетреба звичайна та інші.
Відносно добре змочення поверхні мають: цукрові буряки, соняшник, пасльонові, види гірчиці, канатник Теофаста, ромашка, дурман звичайний, підмаренник чіпкий, щириці.
До гідрофобних відносять: грицики звичайні, фіалки, хрестоцвіті бур’яни, види гірчаків.
Відштовхують воду та дуже погано змочуються – ріпак, горох, кукурудза, злакові культури та бур’яни, види лободи та лутиги.
Використання прилипачів є важливим аспектом сучасних методів захисту рослин, які допомагають забезпечити оптимальну ефективність та знижують негативний вплив на навколишнє середовище.
Прилипачі є важливою складовою сучасних методів захисту рослин у сільському господарстві. Ці речовини допомагають забезпечити ефективне закріплення засобів захисту на поверхні рослин, забезпечуючи оптимальне покриття та захист від шкідників та захворювань. Існує кілька типів прилипачів, кожен з яких має свої особливості та переваги. Давайте розглянемо деякі з них:
Види прилипачів:
Сурфактанти: найбільш поширена група ад’ювантів в аграрній сфері. Основне їх призначення – вплив на поверхню краплини шляхом зниження поверхневого натягу рідини. На листовій пластині це забезпечує краще розтікання робочого розчину.
Молекулярний рівень сурфактантів поєднує в собі 2 функціональні частини: гідрофільної структури (характеризуються тяжінням до води) та ліпофільної групи (притягується до жирів). Гідрофільно-ліпофільний баланс сурфактанту визначає специфіку його дії. Саме цей баланс має визначний вплив на ефективність ад’юванту при застосуванні з різними видами пестицидів. Адже тип та розмір ліпофільної та гідрофільної молекулярних структур сурфактанту впливає на розтікання краплини, випаровування її відбиття від поверхні, та поглинання пестициду рослиною.
Діючі речовини сурфактантів, включають: етоксилати алкоголю, етоксилати алкил октилфенолу, етоксилати ноніл фенолу, алкил полісахариди, клатрати сечовини, етоксилат таллового аміну, фосфатні ефіри етоксилати жирних кислот, жирні кислоти та органосилікони.
Найбільш популярні – прилипачі на основі водного розчину етоксилату ізодецилового спирту. Застосування цього ПАР дозволяє знизити поверхневий натяг робочого розчину з 65 - 70 до 37 - 40 Н/м2. Норма використання таких ад’ювантів становить 100-150 мл/100 л робочого розчину. Принцип дії прапаратів на основі спирту полягає в тому, що відбувається руйнування воскового шару на рослинах, це гарантує максимальне проникнення робочого розчину. Але є і недолік – руйнування воскового шару відбувається не лише в бур’янів, а і в культурних рослин, тому вони стають більш чутливими до ультрафіолету та дещо збільшується випаровування, тому рослини отримують додатковий стрес. Найбільш популярними прилипачами на спиртовій основі є Тренд 90, Віволт, Біо Пауер, Альфалип Екстра.
Сьогодні користуються попитом органосиліконові прилипачі, адже вони мають максимальні показники зниження поверхневого натягу робочого розчину до 20-22 Н/м2. А норма їх використання становить всього - 35 - 45 мл на 100 л робочого розчину.
Олеофільні прилипачі: Використовуються для покращення проникнення системних пестицидів за рахунок розчинення у восковому шарі рослин. Їх застосування є абсолютно безпечним для культурних рослин, але є й недоліки – занадто низьке розтікання.
За сировинним походженням масляні ад’юванти можуть бути рослинного походження або ж нафтові. Залежно від сировини та кількості сурфактанту, що входить до складу препарату, залежить ефективність їх дії.
Нафтові оливи відрізняються вмістом несульфанізованих залишків та парафіну. Саме це впливає на їх в’язкість і фітотоксичність. До складу деяких ад’ювантів на основі нафтових олив можуть додатково додавати стабілізатори ультрафіолетового випромінювання, що б забезпечити пестициду додатковий захист.
Рослинні олії виготовляють з рослинної сировини. Вони мають нижчу в’язкість порівняно з нафтовими оліями та містять в своєму складі ефірні олі. (agronom.com.ua)
Гербіциди відрізняються, щодо впливу на них різних масляних ад’ювантів залежно від їх розчинності у воді та в жирних сполуках. Якщо говорити про гліфосати, то вони мають гарну розчинність у воді, тому використання з масляними прилипачами ефективність їх може знижуватись . А от метразин, який мало розчинний у воді, його ефективність буде покращуватись з використанням масляних ад’ювантів.
Масляні ад’юванти підвищують ефективність пестицидів головним чином шляхом покращення їх проникнення через воскову поверхню кутикули, підвищені норми таких препаратів при застосуванні з селективними гербіцидами можуть призводити до проявів фітотоксичності в культурних рослин.
Серед споживачів найбільшим попитом користуються – Олемікс, Кодасайд, Меро, Ріпо, Крусейт, Метолат, Айказ.
Полімерні прилипачі: Створюють плівку на поверхні рослин, що допомагає утримувати засоби захисту. Цей тип ад’ювантів мають в своєму складі клейкі полімери, в зв’язку з цим робочий розчин тримається на поверхні рослин довше та не змивається дощем. Ці препарати – мають невелику вартість, а головним їх недоліком є в’язкість. Тому при обробці квітучих рослин використання прилипачів небажане, адже склеюються ще й тичинки, тому є ризики поганого запилення. Ще одним недоліком використання цих препаратів – забивання форсунок оприскувачів робочим розчином, що негативно впливає на рівномірність розподілу робочого розчину. На ринку полімерні прилипачі представлені такими препаратами як: Агропав, Липомакс та інші.
Отже, прилипачі є важливим інструментом для досягнення ефективного та економічно доцільного захисту рослин у сільському господарстві. При внесенні ЗЗР разом з прилипачами важливо дотримуватися рекомендацій виробників щодо дозування та правильного використання.
Купити прилипачі Ви можете в зручному інтернет-магазині ТДА, а наші фахівці завжди раді відповісти на Ваші питання та запропонувати оптимальне рішення за номерами
0 (67) 520-14-01 - Анна, 0 (50) 678-64-80 Євгенія
