Особливості захисту садових насаджень України від основних шкідників навесні 2020 року

.За результатами обстежень у садівничих господарствах України встановлено, що за невчасного чи неправильного підбору препаратів для проведення захисних заходів проти шкідників урожайність плодових культур знижується на 35 – 45%, а товарність плодів

Значних збитків у багаторічних насадженнях майбутньому врожаю завдають шкідники саме навесні. Встановлено, що найшкідливішими видами в цей період вегетації плодових культур є такі фітофаги: кліщі (червоний плодовий, глодовий, бурій плодовий, садовий павутинний, яблуневий іржавий, яблуневий галовий, грушевий галовий), листоблішки (грушева, яблунева), попелиці (чортополохова, велика персикова, геліхризова, віш-нева, зелена яблунева, сливова обпилена, яблунево – подорожникова, чер-воногалова, кров'ю яна), щитівки (каліфорнійська, устрицеподібна, акацієва несправжня, сливова несправжня, червона грушева, жовта грушева), трубкокрути (букарка, казарка), довгоносики (кісточковий, вишневий, сірий бруньковий або брунькоїд, квіткоїд яблуневий, квіткоїд грушевий), листо-війки (смородинова кривовуса, брунькова, розанова, мінлива плодова, різнокольорова плодова), п'єр ядуни ( зимовий, обдирало плодовий), молі ( плодова чохликова, яблунева горностаєва, звійниця листкова).

За останніх десять років спостерігається значне підвищення шкідливості яблуневого іржавого кліща, галових кліщів, кров'ю яної попелиці, грушевої листоблішки, трубкокрутів, довгоносиків і західного непарного короїда. Збільшення чисельності та шкідливості цих видів ( за теорією Є. М. Бєлецького, С. О. Трибеля, В. П. Федоренка, J. Bozai, 1992, 1996 р. р.) можна пояснити змінами в річних циклах природних умов, насамперед із за-траплянням на поверхню землі енергії сонця, розширення асортименту рослин в кормових базах шкідників, впровадження нових технологій вирощу-вання плодів, у т. ч. і застосування засобів захисту рослин інше.

Проводячи захисні заходи проти основних фітофагів у садах у цей період вегетації, слід враховувати особливості ситуації, яка створюється в цих агробіоценозах рано навесні: ще тільки бруньки розпочинають свій розвиток, формується листкова поверхня дерев, а шкідливі фрази об'єкти вже можуть їх повністю знищити, певною мірою впливаючи на майбутній врожай; самі фрази об'єкти ще перебувають у найуразливіших для них стадіях розвитку ( поча-ток відродження з яєць личинок і гусениць чи відродження личинок із стану спокою, в якому вони зимували); у цей період вегетації роль корисних видів теж буде низькою, оскільки ентомофаги та акарифаги ще тільки відроджу-ються після зимівлі, і їх чисельність є незначною ( за Р. А. Вікторовим,1967).

Таким чином, навесні в плодових насадженнях впродовж останнього десятиріччя обгрунтованим було застосування інсектицидів з числа піре-троїдів, неонікотиноїдів чи комбінованих препаратів на основі їх або з фос-форорганічними сполуками. За рахунок контактної чи контактно – кишечної дії їх впродовж фаз "зеленого конуса" – "рожевого пуп'янка" можна було контролювати чисельність більшості видів з числа листогризучих, попе-лиць, трубкокрутів і довгоносиків. А шкідливість червоного та бурого пло-дових кліщів, попелиць, яблуневої медяниці, щитівок ефективно знижу-валася за рахунок застосування в фазу “ набрякання бруньок“ робочих роз-чинів олів способом обприскування – промивання насаджень.

На сьогодні, серйозне занепокоєння викликає різке збільшення чисельності та підвищення шкідливості яблуневого іржавого та галових кліщів і особливо західного непарного короїда. Дещо про особливості біології останніх у цей період вегетації: у яблуневого іржавого імаго кліща після перезимівлі мігрують у бруньки, що розпукуються та на нижній бік листків, живлячись і відкладаючи яйця. У яблуневого галового та грушевого гало-вого кліщів після розпукування бруньок самиці заселяють молоде листя і живляться листковим соком, роблячи ходи в полісадній паренхімі. Таким чином, від застосування акарицидів ( що мають виключно контактну дію проти саме цих кліщів) ефективність їх буде низькою. Самиці західного непарного короїда впродовж квітня – травень активно перелітають з лісових масивів та лісосмуг що розміщені поблизу садів, заселяючи молоді дерева з трирічного віку ( вони активно вгризаються під кору штамбів і гілок різного розміру, влаштовуючи вхідний канал з маточними ходами всередині деревини, куди після запліднення відкладають яйця, де личинки будуть хар-чуватися та жити в ходах). Отже, проти цього виду варто застосовувати інсектициди з тривалою системно – контактною та фумігаційною діями.

Тому, саме в цей період вегетації та саме проти цих фітофагів і інших ( згаданих вище) варто застосовувати препарати з числа фосфорорганічних сполук ( ФОС), що мають високі інсектицидну та акарицидну дії а доціль-ність їх використання є економічно виправданою.

За результатами проведених досліджень впродовж 2015 – 2019 р. р. найвищу ефективність з числа ФОС отримано від застосування Данадим^® Cтабільний ( 2,0 л/га) за рахунок його контактної та тривалої системної дії, що забезпечує швидке проникнення препарату в тканини та судини рослини, рівномірно рухаючись до всіх їх частин. Ефективність застосування проти кліщів складала 88,7 – 91,2 %, проти західного непарного короїда – 89,2 – 91,7 %, проти інших фітофагів — 92,6 – 98,4 %. За рахунок новітньої формуляції та оригінальної рецептури його препаративної форми тривалість дії інсектоакарициду Данадим^® Cтабільний складає 10 – 15 діб, що збігається з тривалістю фаз "зеленого конуса" – "початок рожевого пуп'янка" плодових дерев.

Для зниження шкідливої дії названих видів і особливо західного непарного короїда, яблуневого іржавого, яблуневого галового та грушевого галового кліщів у фазу “ рожевого пуп'янка “ варто застосовувати інсекто-акарицид Фуфанон® з потужною контактною дією та потужним фумігаційним ефектом. Ефективність його застосування у нормі витрати 2,0 л/га проти кліщів складала 89,9 – 90,6 %, проти західного непарного короїда — 90,3 – 91,9 %, проти інших фітофагів — 93,4 – 98,7 %. Варто додати, що тривалість дії цього препарату не перевищує 5 – 7 діб, що збігається з тривалістю фазі “ рожевого пуп'янка “ у дерев.

За результатами наших досліджень застосування Данадим^® Стабільний (2,0 л/га), в першу чергу за рахунок його тривалої системно – контактної дії, є ефективним прийомом для зниження шкідливої дії захід-ного непарного короїда й пізніше — способом обприскування промислових насаджень зразу ж після закінчення фазі “ цвітіння “ дерев.

Отже, навесні ( до фазі “ цвітіння “) для зниження шкідливої дії багатьох вищезгаданих шкідливих видів з числа членистоногих у промислових насадженнях плодових культур варто проводити наступні обприскування:

 – у фазу “ набрякання бруньок “ ( за температури повітря не вище +5°С) проводити обприскування – промивання дерев 1,5% розчином препарату Кодасайд (рослинна олія) або 1,5 – 2% розчином Препарату 30-Д, КЕ (рослинна олія) проти зимуючих стадій шкідників ( яйця плодових кліщів, попелиць, листовійок, личинок щитівок) із додаванням 0,1% розчину препарату Топсін - М 500, КС (як профілактичний захід проти ураження кору дерев грибними та бактеріальними хворобами (у місцях зрізів);

– у фазу "зеленого конуса" проти комплексу шкідливих комах і кліщів проводити обприскування інсектоакарицидом Данадим Стабільний, к. е. ( 2,0 л/га);

– у фазу “ рожевого пуп'янка “ для зниження шкідливої дії членистоногих проводити обприскування інсектоакарицидом Фуфанон^® ( 2,0 л/га).

Застосування вищезгаданих фосфорорганічних препаратів дозволить значно знизити чисельність та шкідливість багатьох фітофагів і насамперед таких небезпечних об'єктів як: яблуневий іржавий кліщ, грушевий та яблуневий галові кліщі, західний непарний короїд.

Варто пам "ятати, що застосування препаратів  Данадим^® Стабільний ( 2,0 л/га) та Фуфанон^® ( 2,0 л/га) у фазі "зеленого конуса" – "рожевого пуп'янка" є можливим лише у разі відсутності наземної квітуючої дикої рослинності у насадженнях плодових культур та активного льоту бджіл на ділянках, що розміщені поряд з садовими масивами.

Доцільно нагадати також, що інсектоакарициди та Фуфанон^® не варто використовувати у бакових сумішах з фунгіцидами на основі міді та сірки. Для цього проти збудників хвороб необхідно використовувати препарати з інших хімічних груп.